В Україні набули чинності нові правила щодо реклами: що потрібно знати блогерам

Юрист та партнер Mentors Law Firm Максим Попов підготував роз’яснення норм закону, що стосуються блогерів.

Сьогодні набирає чинності новий закон "Про Рекламу". Оскільки ми ведемо як блогерів, так і рекламодавців, то очікували на зміни й зробили аналіз змін.

Одна з новацій — блогери та інфлюенсери тепер також підпадають під регулювання закону про рекламу. Насправді вони мали підпадати й раніше, але закон тепер це визначає точно: зʼявилось поняття користувацького контенту (пости та сторіс) та платформ спільного доступу (соцмережі, Ютуб тощо).

Зʼявились точні критерії, за якими реклама вважається такою, що розповсюджується в Україні. Якщо реклама направлена на українських споживачів, предмет реклами доступний в Україні, в рекламодавця є офіс в Україні або реклама здійснюється українською мовою — ця реклама підпадає під дію українського закону. Таким чином до блогерів застосовуються усі вимоги та й обмеження, що й до інших розповсюджувачів реклами.

Що саме вважати рекламою та як відділити її від особистої рекомендації? Рекламою вважається просування товару (або особи) не тільки за гроші, але й за інші типи винагороди. Отже, якщо блогер замість грошей отримав бартер або навіть знижку — це вважається рекламою та підпадає під регулювання.

Якщо блогери розміщують рекламу — вони обовʼязково мають позначити, що цей контент містить рекламу. Конкретні позначення вибудуються з практикою, але зараз, на мою думку, буде достатньо хештегів "реклама" або "партнерськийпост".

Обмеження реклами алкоголю, тютюну та азартних ігор розберемо окремо. Але в загальному в рекламі забороняється проявляти дискримінацію або використовувати стереотипні ролі чоловіка та жінки, використовувати тіло як сексуальний обʼєкт (якщо це не стосується продукту), та брати замовлення на рекламу у компаній держави-агресора.

Найцікавіше — відповідальність. За порушення закону блогери мають сплатити штраф у розмірі пʼятикратної вартості реклами (вона зазначається у контракті та подається замовником у Держпродспоживслужбу). Якщо вартість встановити неможливо, то фіксований штраф до 300 неоподаткованих мінімумів (на сьогодні це лише 5100 грн).