Vitagramma: медичний стартап одного клієнта та мільйонні перспективи

Медичний сервіс Vitagramma створено у 2012 році двома українцями (Дмитро Гік та Валентин Перція) з амбіціями завоювати світовий ринок та створити продукт, якому не буде аналогів. За 12 років роботи стартап змінювався багато разів, проводив експерименти та заробляв гроші несподіваними способами. 

Поговоримо, що за сервіс Vitagramma, його користь для українців та підприємців, які хочуть зробити свій IT-продукт (корисно знати про ринки, пошук фінансування, амбіції).

Міфи про стартап без інвестицій 

Стандартний образ стартаперів: молоді люди до 30 років, з великими ідеями, але без фінансування, закочують рукави та починають наполегливо працювати над своїм проектом. 

Vitagramma має трохи іншу історію. Її засновники Дмитро Гік (40 років на момент заснування компанії) та Валентин Перція (45 років) не були хлопчиками з вулиці. 

Це досвідчений хірург та власник брендингової агенції, який уже мав досвід організації успішного бізнесу та коло корисних знайомств. 

За плечима Гіка робота на керівних посадах відомих фармацевтичних корпорацій, включаючи Roche Ukraine та розвиток ЗМІ, за допомогою якого вони у майбутньому рекламуватимуть свій стартап Vitagramma. 

Ідея створити медичний сервіс, який би прийшов на зміну звичайним карткам пацієнтів, прийшла до чоловіків невипадково. З моменту знайомства у 2007 році на одній із фармацевтичних конференцій, вони почали періодично зустрічатися та обговорювати бізнес ідеї, які їм спадають на думку. 

Якось Гік поділився думкою про створення в Україні платформи подібної до американської PatientsLikeMe, де користувачі могли б обговорювати свої діагнози, проблеми зі здоров'ям та ділитися інформацією. 

За 6 місяців до цієї розмови Перція мав співпрацю з лабораторіями «Дела» і запропонував Гіку почати зі збереження даних, а соціальну мережу створити вже після того, як буде набрано аудиторію та розкручено проект. 

Ідею відразу було запропоновано власнику мережі «Діла» Сергію Теличкуну, але він її не оцінив.Стартапери пішли до його конкурентів «Сінево» і в особі цієї компанії отримали партнера та клієнта, який досі забезпечує 80% річного виторгу. 

Перш ніж стартап почне шукати інвестиції, мине 1,5 роки його існування. У розробку проекту вкладалися особисті кошти та інтерес його власників. На початковому етапі Гік вклав у проект 150 000 $ власних грошей, а Перція лише свій досвід, час та знання, тому що вільних фінансів не мав. 

Акції компанії поділили на три частини, у відсотках кожен із співвласників отримав: 

• юрист, який займався документацією – 10%;
• гік, який вклав свої реальні гроші у проект – 70%;
• перція – 20% за свою роботу та знання. 

Пізніше частину акцій буде викуплено проектом «Синєво», хто купив акції і який відсоток не розголошується. Амбіції проекту були масштабні. Компанія збиралася використовувати Україну як полігон і вийти на ринки Китаю, Індії та Бразилії, які вони вважали «дикими» через великий відсоток страхової медицини та необхідність пацієнтів самостійно дбати про своє здоров'я. 

Як показав час, мрії та реальність можуть суттєво відрізнятися, але навіть за таких обставин можна непогано заробляти.

Vitagramma: суть проекту та його користь для українців

Сервіс дозволяє безкоштовно зберігати результати медичних аналізів та мати до них доступ із будь-якого куточка світу. Додатково можна отримати купони на знижки, які дають право користуватися послугами партнерів сервісу на вигідних умовах. 

Найбільший партнер стартапу – лабораторія «Сінево», але є й інші компанії. Кожен користувач має власний кабінет, в якому зберігається його інформація. Усередині сервісу можна знайти лікаря у своєму регіоні, який повністю влаштує. 

Лікарі мають можливість бачити аналізи свого пацієнта та історію хвороби, що дозволяє будувати систему лікування ефективно, ґрунтуючись на фактичній інформації, а не домислах пацієнтів. 

Додатково Vitagramma пропонувала мобільний додаток для лікарів, де вони можуть консультуватися з колегами в складних ситуаціях. Додаток є кишеньковою соціальною мережею, де є можливість вказувати спеціалізацію та ставити запитання. 

Ці питання були лише лікарям, які мають відповідну кваліфікацію. Можна зберігати потрібну інформацію окремо. Програма була створена для Android в 2015 році, але на ринку довго не протрималася і була виключена з маркетплейсів.

Напрями діяльності та варіанти заробітку компанії 

Спочатку Vitagramma планувала заробляти на кінцевих користувачах, але команда вчасно зрозуміла, що українці не платитимуть за незрозумілу послугу. Вони та медичні обстеження проходять нерегулярно, не кажучи вже про необхідність плати за збереження даних. 

Ідея монетизації проекту змінилася і спрацювала у плюс. Зараз стартап має кілька джерел заробітку: 

• рекламні розсилки. Сервіс має доступ до персональної інформації пацієнта (люди самі висловлюють згоду на обробку персональних даних), що дозволяє йому бачити, яких ліків потребує пацієнт і коли вони йому знадобляться. Компанія уклала угоду з фармацевтичними компаніями, такими як Bionorica, та пропонує їхній продукт;
• контракти з лабораторіями "Сінево". Співпраця йде у двох напрямках: віртуальний кабінет користувача з можливістю збереження даних та повернення клієнта за допомогою розумного націлу. За віртуальний кабінет стартап отримує фіксовану суму, а за кожного залученого клієнта – відсоток. Величина доходу власниками компанії позиціонується як комерційна таємниця, але за даними незалежних джерел інформації, він становить не менше 300 000 $ на рік;
• лікарі. Після створення можливостей для співпраці лікаря та пацієнта база сервісу зросла на 1000 фахівців, які можуть працювати по всьому світу. З початку роботи сервісу можливості для лікарів були безкоштовними, але проект міг заробляти на залученні нових клієнтів та персональних рекомендацій.

Закордонний ринок та амбіції компанії

Як уже було сказано, власники стартапу розглядали ринок України як полігон для відпрацювання системи та подальшого виходу на іноземний ринок.

Спочатку розглядався ринок США та ЄС, а потім стало зрозуміло, що дуже багато нюансів законодавства та витрат (для виходу на ринок потрібно майже 2 млн. доларів), а кількість потенційних клієнтів у районі 800 000 млн. осіб. 

Значно більше давав ринок Китаю та Індії (близько 1,2 млрд. за винятком 400 000 млн. тих, хто живе на 1$ на день). Основний акцент було зроблено саме на цю країну, бо з Китаєм бізнес не пішов. 

Через сервіс LinkedIn було знайдено компанію, яка допомогла вийти на відомі індійські лабораторії та влаштувала переговори з ними. 8 місяців тривали переговори з індусами, які закінчилися контрактом із лабораторією, яка посідає 5 місце у рейтингу індійських компаній. 

Власники проекту вже відкорковували шампанське та святкували успіх, який мав принести понад 500 000 млн доларів на рік та багаторічну співпрацю, але за фактом нічого не вийшло. 

Як кажуть самі власниками проекту, більш ніж за 8 місяців індуси не змогли зробити нормальне АРI, щоб з ними можна було співпрацювати. Контракт не було реалізовано.

Щодо виходу на інші іноземні ринки, компанія також зіткнулася з низкою проблем. Європа вимоглива до законодавства, як і США, забракло можливостей для закріплення в цій ніші. Рішення було прийнято закріпитися на ринку України, де вже є один клієнт (мережа лабораторій «Сінево») та понад 25 млн потенційних клієнтів. 

На момент 2024 офіційний сайт сервісу не працює, при переході за посиланням, йде переадресація трафіку відразу на віртуальний кабінет в лабораторії «Сінево». З ринку України стартап отримував близько 1 млн. доларів на рік. Які у підприємців плани на подальший розвиток наразі невідомо.