Чи варто ставати резидентом «Дія.City» виключно заради бронювання

Деякі IT-компанії почали розглядати резидентство в «Дія.City» виключно через можливість забронювати своїх співробітників. Засновник юридичної компанії TRETTEN LAWYERS Максим Носарев розповідає, чи варто вступати в цей спеціальний податковий режим для айтівців виключно з такою ціллю, чи гарантує резидентство в «Дія.City» бронювання і які можуть виникнути нюанси.

За неповних п’ять місяців резидентами «Дія.City» стали 396 компаній, згідно з даними відкритого реєстру. В середньому це 99 компаній за «математичний» місяць.

Але перед вступом у «Дія.City» компаніям необхідно врахувати деякі нюанси. Почнемо з відповідей на головні питання:

1. Чи можливо ІТ-компаніям забронювати співробітників через «Дія.City»? – Так. Це фактично єдиний реальний спосіб розпочати процес бронювання для більшості ІТ-компаній.
2. Чи гарантує резидентство в «Дія.City» бронювання? – Ні. 

В яких же випадках бронюватися через «Дія.City» варто, а в яких ні? 

Щоб забронювати співробітників, згідно з постановою Кабміну №76 від 27 січня 2023 року компанії необхідно отримати статус «критично значущої». Його надає обласна військова адміністрація або профільне міністерство. Та як правило, ці відомства не визнають «критичними» ІТ-компанії. 

«Дія.City» пропонує більш реальні перспективи. Для отримання «критичності» компанія повинна відповідати мінімум трьом критеріям з семи.

• Один так і звучить – «Резидент «Дія.City». Тобто, набуття резидентства в «Дія.City» автоматично зараховує компанії перший критерій.
• Другий критерій – мінімальна зарплата штатного співробітника за повний квартал має бути не менша, ніж аналогічна по певній індустрії та в певній місцевості. В «Дія.City» зарплата має бути мінімум €1200 на місяць.
• Третій критерій – відсутність заборгованості по ЄСВ. Можна подаватись на «критичність» до Мінцифри. І резиденти «Дія.City» «критичність» переважно отримують, а після цього можна подаватися на бронювання.

Та є нюанси, про які не всі знають:

• Бронювати можна лише найманих працівників – ФОПів і гіг-контрактників забронювати не можна.
• Бронювати можна лише працівників з актуальними військово-обліковими документами. Всі мають пройти процедуру оновлення даних згідно з новим законом про мобілізацію.
• Компанія має право забронювати лише 50% від кількості штатних працівників-військовозобовʼязаних. Якщо в компанії офіційно працює 100 людей, ви маєте право забронювати не більше 50 з них. А для решти 50 компанія зобовʼязана вести військовий облік і забезпечити явку в ТЦК.
• Гарантій немає. У бронюванні можуть відмовити чи навіть не розглянути заявку – вона може просто осісти у когось в кабінеті. Тому що терміни прописані, а відповідальність чиновників за їхнє порушення – ні.

П’ять кроків компанії до бронювання через «Дія.City» (і що може піти не так):

1. Сформувати перелік офіційно працевлаштованих людей, яких хоче забронювати.
2. Зʼясувати, чи згодні вони претендувати на бронювання.
3. Перевірити військово-облікові документи у тих, хто погодився, або подбати про їхнє набуття.
4. Сформувати остаточний перелік тих, хто готовий і має всі документи.
5. Коли сформували – лишилось підрахувати їхню кількість і виконати умову 50% на 50%: на кожного військовозобовʼязаного, якого бронюємо, мусимо мати в штаті ще одного військовозобовʼязаного, якому у бронюванні відмовляємо. 

Тому ІТ-компанії шукають співробітників, які навчаються в аспірантурі, мають трьох дітей, опікунство чи інвалідність – тобто відстрочку від призову. В підсумку зі 100 співробітників можемо подати на бронювання три-чотири людини.

Джерело: Forbes