Як пісня "Baby Shark" вивела Pinkfong на фондовий ринок

«Танець малюка-акули» прогримів на весь світ майже десять років тому, але цей вірусний джингл, який зібрав понад 16 мільярдів переглядів на YouTube, досі впевнено тримається у топах дитячих інтернет-розваг. Так, 16 мільярдів — це не друкарська помилка. На кожного жителя Землі по два перегляди і один «для настрою».

Осідлавши хвилю цієї божевільної популярності, компанія-творець Pinkfong Co. виходить на південнокорейський ринок Kosdaq із невеликою капіталізацією 18 листопада. Компанія намагається довести, що вона вміє не лише заганяти батьків у тиху істерику, а й здатна стати повноцінним медіа-гравцем, який створить ще один світовий хіт. Інвестори, що вклали в IPO 76 мільярдів вон (приблизно 53 мільйони доларів), теж вірять, що Pinkfong зможе повторити магію Baby Shark — або хоча б придумати нового героя, який знову посуне батьків до межі нервового зриву.

Сім'я мультимільйонерів, яка стоїть за Pinkfong, теж не залишиться в накладі: завдяки виходу компанії на біржу їхній стан лише підросте. Хоча, здавалося б, значно більше — одна тільки пісенька про сімейство акул перевернула їхню фінансову реальність.

Хто такі Pinkfong?

Pinkfong — раніше компанія називалася SmartStudy — це сеульська студія, яка робить дитячий контент: короткі, прилипливі пісеньки та відео для малюків. Те, що діти люблять, а дорослі потім безуспішно намагаються вигнати з голови. Їхні ролики живуть всюди — від YouTube до потокових сервісів, телеканалів та мобільних додатків.

Після приголомшливого успіху «Baby Shark Dance» у 2016 році компанія вирішила не зупинятися та перетворилася на повноцінну фабрику персонажів та франшиз. Pinkfong стала виробляти контент 25 мовами і запускати нові проекти, щоб не залежати тільки від одного вірусного хіта. У їхньому всесвіті живуть: лисеня Pinkfong, Baby Shark, Bebefinn і Sealook.

Головна філософія компанії — створювати простий, яскравий та "швидкоз'їдений" контент, який легко масштабується і приносить гроші за рахунок реклами, стрімінгових виплат, ліцензування, продажу товарів, а також прямих шоу, ігор та великого відеоконтенту.

Сьогодні, за даними видання, на канали Pinkfong на YouTube підписано понад 280 мільйонів людей. І хоча Baby Shark, як і раніше, їх головний зірковий танцюрист, генеральний директор Кім Мін Сік зізнається: за доходами від контенту франшиза Bebefinn вже обійшла Baby Shark. Мабуть, на обрії новий король дитячого інтернету.

Хто стоїть за Pinkfong?

Компанія з'явилася в 2010 році завдяки двом корейським ентузіастам — Кіму Мін Соку та Сону Дон Ву. Обидва — ветерани геймдева та IT, тому робити контент для дітей їм, можливо, навіть простіше, ніж пояснювати бабусі, чим вони займаються. Початкові інвестиції та дистрибуцію їм допомогла забезпечити Samsung Publishing Co., якою керує отець Кіма. До IPO Samsung Publishing володіла 16,8% Pinkfong — сімейний бізнес у кращому своєму прояві.

За розрахунками Bloomberg, загальний сімейний капітал, заснований на частках Кіма, його дядька Кім Чхан Су та інших близьких родичів у двох компаніях, оцінюється приблизно в 246 млрд. вон (близько 169 млн. доларів). І значна частина цього багатства з'явилася завдяки одній-єдиній пісеньці про акул, яка оселилася в головах у половини планети. Особистий капітал самого Кіма досягає приблизно 97,3 млрд вон (66,4 млн доларів), що відповідає його 18-відсотковій частці в Pinkfong та участі в Samsung Publishing.

Цікаво, що 44-річний Кім зовсім не прагнув стати автором світового музичного хіта. Після роботи у великих ігрових компаніях на кшталт Nexon і створенні дитячого контенту для Samsung Publishing він просто вирішив зайнятися ринком освітнього контенту, що швидко росте, для смартфонів. Ну а далі втрутився YouTube алгоритм... і акули.

Що таке «Танець малюка-акули» і як він став вірусним?

"Baby Shark Dance" — це двохвилинна дитяча пісенька з відео, завантажена на YouTube в червні 2016 року. Сюжет простий: акули співають, діти танцюють. При цьому сама пісня не нова — її мотив походить від старого табірного наспіву, якому вже понад сто років. Але Pinkfong зробив рімейк корейською: яскрава анімація, найпростіший англійський текст і приспів у дусі K-pop. У результаті вийшов продукт, що ідеально налип на мозок, від якого неможливо відв'язатися ні дітям, ні батькам.

У ролику мультяшні дитинчата акул танцюють поруч із двома дітьми, які показують руками «плавники» та «щелепи» під нескінченне ду-ду-ду-ду-ду-ду. Суміш повторення, міміки та розчулення виявилася справжнім скарбом для алгоритмів. Спочатку пісня підірвала Азію, а потім у 2017–2018 роках стала світовим явищем завдяки флешмобу #BabySharkChallenge, куди втягнулися всі: діти, батьки, блогери, зірки і навіть ті, хто запевняв, що “ніколи в цьому не беруть участі”.

До 2020 року цей кліп обігнав "Despacito" і став найпопулярнішим відео в історії YouTube. Феномен "Baby Shark" перетворив Pinkfong з маленької корейської студії на глобальний бренд: з'явилися іграшки, ТВ-шоу, серіал на Nickelodeon, концерти і навіть повнометражний фільм.

Але шлях до слави був не зовсім гладким. 2019 року американський композитор Джонатан Райт подав до суду на Pinkfong, стверджуючи, що їхня «Baby Shark Dance» — копія його версії 2011 року. Компанія відповіла, що мелодія заснована на народній пісні, тобто перебуває у громадському надбанні. І у серпні 2025 року Верховний суд Південної Кореї поставив крапку: виконання Райта було визнано недостатньо унікальним для авторського права, а версія Pinkfong — оригінальною. Тож акули офіційно спливли від претензій.

Чому Pinkfong виходить на біржу?

Рішення Pinkfong розмістити акції на фондовому ринку — це своєрідний момент дорослішання. Компанія, яку довго сприймали як студію «одного вірусного хіта», тепер прагне показати, що вона є повноцінним мультибрендовим гігантом дитячих розваг, здатним щороку запускати нових персонажів, шоу та франшизи. По суті Pinkfong хоче довести, що її успіх — не випадковість, а бізнес-модель.

Кошти від IPO — разом із підвищеною увагою інвесторів та медіа — компанія планує вкласти у розвиток контенту, який можна патентувати та масштабувати. Йдеться про нових героїв, нові формати та посилення технологічної бази: штучний інтелект, 3D-анімація, автоматизація виробничих процесів. Pinkfong також має намір розширитися на ключових іноземних ринках: Північна Америка, Японія, Європа, Центральна та Південна Америка, країни Південно-Східної Азії. Простіше кажучи, акули, лисички та немовлята Pinkfong націлилися стати глобальними суперзірками, а не локальними милими мемами.

Що далі чекає на Pinkfong?

Вихід Pinkfong на біржу відбувається на тлі масштабного підйому всієї корейської індустрії розваг. У світі голосно гримлять Hybe Co. (Творці BTS), Studio Dragon (лідер преміальних драм), і тепер Pinkfong, нехай і працює в ніші дитячого контенту, прагне зайняти свою частку слави.

IPO для компанії — це не просто фінансовий етап, а заява: так, вірусна пісенька здатна стати основою стійкої, багаторівневої медіа-імперії.

Публічний статус дає Pinkfong прозору оцінку, зміцнює управлінську структуру та спрощує залучення довгострокових інвесторів. Компанія хоче уникнути залежності від одного джерела доходів і побудувати диверсифіковану бізнес-модель: шоу, ігри, товари, ліцензування, прямі виступи, міжнародні франшизи.

Аналітик Douglas Research Advisory Дуглас Кім прогнозує зростання акцій приблизно на 22% протягом найближчих 6–12 місяців, до рівня близько 46 369 вон. Він зазначає, що Pinkfong — «один із найпривабливіших кандидатів на покупку у світовій індустрії анімації». Такий комплімент у цьому бізнесі найдорожчого коштує.

CEO та співзасновник компанії Кім Мін Сік в інтерв'ю наголосив: головний пріоритет — розширення портфеля інтелектуальної власності. Компанія хоче створювати контент, який буде цікавий ширшому колу глядачів та охопить більше країн. За його словами, Pinkfong планує випускати щонайменше одну нову франшизу на рік, і стратегічний план розписаний вже аж до 2030 року. Амбіційно? Так. Але компанія, якій вдалося підкорити світ піснею із трьох слів, може дозволити собі мріяти масштабно.